Коло та круг

Ко́ло — геометричне місце точок площини,  відстань від яких до заданої точки, що називається центром кола, є постійною величиною і дорівнює радіусу кола.
Коло з центром у точці О і радіусом r позначають О(r).

Внутрішню частину кола, тобто геометричне місце точок, віддаль яких до центра кола не перевищує радіус, називають кругом.
Відрізок прямої, що сполучає дві точки кола називається хордою. Найдовша з хорд, діаметр , проходить через центр кола. Діаметр кола дорівнює двом радіусам.
Пряма може не мати з колом спільних точок, мати з колом одну спільну точку (така пряма називається дотичною до кола) або мати з ним дві спільні точки (така пряма називається січною до кола).
Дотична до кола завжди перпендикулярна до його діаметра, один з кінців якого є точкою дотику.

Хорда, січна, дотична, діаметр.

Дуга, сектор та сегмент

Дві точки на колі розбивають коло на дві дуги. Кут між двома радіусами, проведеними до двох точок на колі, називається центральним. Область круга, обмежена двома радіусами й дугою називається сектором кола. Область круга, обмежена хордою та дугою, називається сегментом.

Властивості

• Через три точки, що не лежать на одній прямій, можна провести коло, і притому тільки одне.
• Точка дотику двох кіл лежить на прямій, що проходить через їхні центри.
• Ізопериметрична нерівність : З усіх замкнутих кривих даної довжини коло обмежує область максимальної площі.
• Вписаний кут або дорівнює половині центрального кута, що спирається на його дугу, або доповнює половину цього кута до 180 °.
  • Два вписаних кути, що спираються на одну й ту ж дугу, рівні.
  • Вписаний кут, що спирається на дугу довжиною в половину кола дорівнює 90°.
• Кут між двома січними, проведеними з точки, що лежить поза колом дорівнює піврізниці мір дуг, що лежать між січними.
• Кут між хордами, що перетинаються дорівнює півсумі мір дуги, що лежить у куті і дуги навпроти неї.
• Кут між дотичною та хордою дорівнює половині градусної міри дуги, що стягується хордою.
• Відрізки дотичних до кола, проведених з однієї точки, рівні й утворюють рівні кути з прямою, що проходить через цю точку і центр кола.
• При перетині двох хорд добуток відрізків, на які ділиться одна з них точкою перетину, дорівнює добутку відрізків на які ділиться інша.
• Добуток довжин відстаней від обраної точки до двох точок перетину кола та січної, що проходить через обрану точку, не залежить від вибору січної і дорівнює абсолютній величині ступені точки відносно кола.
• Квадрат довжини відрізка дотичної дорівнює добутку довжин відрізків січної і дорівнює абсолютній величині міри точки відносно кола.

Довжина кола і площа круга

Довжину дуги кола з радіусом , утвореного центральним кутом , виміряним у радіанах, можна обчислити за формулою

.

Довжину кола з радіусом можна обчислити за формулою

,

де — число пі, яке визначається як відношення довжини кола до його діаметра.
Площа обмеженого колом круга дорівнює

,

де — діаметр.
Упродовж багатьох століть математиків цікавила задача про квадрату кола: побудову за допомогою лінійки та циркуля квадрату з площею, що дорівнювала б площі круга. Ця задача не має розв'язку, оскільки число пі трансендентне, що довів у 1882 Фердинанд фон Ліндеманн.

 Коло як конічний переріз

 

Коло є простою плоскою кривою другого порядку і класифікується як один із видів конічного перетину. У вужчому сенсі коло — окремий випадком еліпса, тобто еліпс із однаковими півосями, або іншими словами коло є еліпсом із одиничним ексцентриситетом.

Дотичні і нормалі

Рівняння дотичної до кола в точці визначається рівнянням

,

де A, B і С — коефіцієнти в загальному рівнянні кола.
Рівняння нормалі в цій же точці можна записати як